Хавант та Вотерлувілль

“Ліверпуль” все ж зіграв проти двох команд у матч Кубку Англії, одна з них була у жовтому та синьому, інша ховалась десь під червоною формою. Це була важка гра проти себе, та проти тих хлопців “любителів”. За рахунком можна сказати, що “тих хлопців” “Ліверпуль” все ж переміг. А от за грою, особливо у першому таймі, важко сказати чи хоч трохи наблизився “Ліверпуль” Бенітеза до перемоги над власними страхами, недоліками, над самим собою.


Якщо ви самотня людина чи вам просто нічого було робити у ці вихідні, перегляд матчу цих команд є гарним проведенням дозвілля. Якщо ж ні, то дуже добре, що ви не дивились та не слухали цей матч, бо за згадати будь-що окрім гарного за виконанням голом Лейви, або ж гола Пітера Крауча, який було зараховано незважаючи на 2-3 метровий офсайд, вкрай важко.

Це був нервовий поєдинок, матч у котрому команда з “нікуди” (важко себе запевнити, що ви знаєте звідки вона) двічі виходила вперед у матчі на Анфілді, проти “чемпіонів Європи, чи як там “Тих, що виграли 5 раз”. “Червоні” абсолютно нічого не показали на полі у першому таймі, а єдина “світла пляма” на полі була не дуже світлиою, ним був Джермейн Пеннант. Звісно, все могло скластися по іншому сценарію, якби на перших хвилинах після пасу Джермейна забив би пан Йюсі, а так вийшло, те що, вийшло.

Тупа гра, у котрій гості двічі скористались помилками суперників, на що господарі відповіли чудо-голом, по суті теж помилкою захисників, та ще помилкою центру захисту. Єдине що могло втішати тих людей які спостерігали цей матч це думка про те, що хоча б Коп мав би прокинутись. Проте і його до 60-ї хвилини чутно не було.

Напевно, це був найгірший домашній тайм за останні років 20-ть на Анфілді, зважаючи на рахунок та клас суперників, він був гіршим за такий знайомий нещодавній матч з “Портсмутом” Харі Реднаппа. Проте 2-2 на початку другого тайму, у гостей з початку матчу не було основних крайніх захисників, та ще й людина травмувалась у першому таймі – долю поєдинку так чи інакше вирішили б фланги.

Так і сталося – номінально флангові футболісти Йюсі Бенайюн та Пеннант продовжили виділятись на полі і у другому таймі, і в результаті перший з них оформив свій другий хет-рик за кар’єру у клубі, другий повернув надію у те, що можливо не все втрачено у чемпіонаті. Адже саме такого гравця і не вистачало клубу у останніх “нічийних” матчах.

Що ще додати? Дякую за гру гравцям Хаванта і Вотерлувілля, вони завоювали своє місце у історії Кубку Англії…

а я к же ці хлопці: Ітандж – Фіннен, Шкртел, Хююпя(Карраґер), Ріізе – Бенайюн (Дірк), Лейва, Машерано (Джеррард), Пеннант – Бебел, Крауч ???? час покаже…

One reply on “Хавант та Вотерлувілль”

1 Comment

  1. Мені сподабався один з коментарів Бенітеза про невпевненість гравців в першому таймі:

    “I was disappointed in the first half because we were not defending well, but you must give credit to them because they were working really hard until they conceded the third or fourth goal.

    “You cannot control the way players think. It doesn’t matter if he has played 100 games. Each player is different.

    “But I am trying to find the positives and in the second half we showed our quality and character.”

    Хто-небудь може пояснити, чому керівник разписується у власній неспроможності?

Leave a comment

Your email address will not be published. Required fields are marked *