Гра у Ку́бик Ру́бика

Якщо об’єктивно поглянути на перебіг матчу та на його результат, я не дуже розчарований у тому що побачив, так як ця гра була дещо кращою за деякі попередні у цьому сезоні. Але іноді просто здається, що є матчі у котрих Рафа не може виграти, через різні фактори, включаючи і власні рішення, але просто не може і все.

У першому таймі команда створила багато чого, але все це було створено до лінії карного майданчика, можна з навіть з упевненістю сказати про те, що «Роверз» більше випробовував «Ліверпуль» і його захист на міць. Двічі господарі поля використали дальні передачі для створення гостроти у воріт Рейни, інші удари були значно вище воріт. Знову ж таки, Рейна майже відпочивав під час гри, знову найкращим чином на полі проявив себе Сіссоко, але навіть коли він чудово грає він врешті час від часу відає м’яча супернику.

А от другий тайм пройшов значно цікавіше, «Ліверпуль» став діяти активніше у атаці (див. нижче), і один із власних моментів мав використовувати. Можливо, після замін ми і побачили у дії те що можна зараз назвати як оптимальний склад «Ліверпуля».

Єдиним хто випадав з цього оркестру, хоча б за рівнем індивідуальних можливостей забивати м’ячі, це Дірк. Важко не погодитись з деякими «спеціалістами» із британської преси, щодо Дірка і його майбутнього у клубі. Якщо він і далі так буде використовувати власні моменти, при травмах інших форвардів, то варто дійсно розглянути доцільність перебування його якщо не у клубі, то у складі команди, яка має на меті не просто не дати забити, а відзначитись у воротах супротивника.

Час бути трохи об’єктивним щодо Рафаеля Бенітеза, і він своє отримає від медіа, проте ледве не кожної гри потрібно виявляти позитивні моменти. А вони були у матчі проти «Роверз». Власне, ми заробили 1 очко у матчі який ми без проблем мали б програти; Харрі К’юелл виглядав просто чудово, і значно, навіть суттєво, підсилив гру своєї команди.

Є, звісно, і негативні моменти, один і ледве не найголовніший – Дірк все ще грає замість Крауча, після чудової гри останнього у матчі за Карлінг Кап (у наступному раунді котрого «Ліверпуль» зіграє із «командою із Лондону») важко було мати ще якість аргументи проти Піта. Можливо, жарт про «Ти мій син, Дірк» – не такий вже і жарт?

Зауважте, як тільки Харрі та Крауч вийшли на поле, «Ліверпуль» виглядав зовсім іншою командою, здавалося, що саме «Ліверпуль» мав вигравати цю гру, цього відчуття і поруч не було у першу годину гри.

З над позитивного – Стівен Джеррард, теж підхопив Куйтизм, інакше як можна пояснити його невдалий удар по воротах, після чудової скидки від Крау?

Найголовніше, «Ліверпуль» зіграв 11 матчів і ще не втратив шансів на здобуття 1-го місця, хоча воно й примарне, і якщо Рафа почне робити правильні висновки з того що є на полі, «Ліверпуль» без проблем може виграти цю Прем’єр Лігу.

«Ліверпуль»: Рейна – Фіннен, Хююпя, Карраґер, Ріізе – Бенайюн (Крауч), Сіссоко, Машерано, Бабел (К’юелл) – Джеррард, Дірк.

Троє найкращих на полі (без образ): Машерано, К’юелл, Крауч.

0 replies on “Гра у Ку́бик Ру́бика”

Your email address will not be published. Required fields are marked *