Дехто за дублянками їздив до Стамбулу, дехто за трофеями, а дехто просто їздив

Я здогадуюсь, що навряд людина яка продивилась матч проти «Бешикташу» взагалі буде мати бажання щось про нього читати, проте завжди маю на увазі, що варто все ж висловити власну думку щодо позитивних моментів. Без зайвої іронії, яка притамання деяким національностям, скажу просто «зіграли ми ще гірше ніж проти «Евертону»». Тоді ми виграли, хоча мали програвати, сьогодні ми мали вигравати (не по грі, а за планом), і знову ж таки програли (по грі).

Але у матчу були свої герої, з позитивної точки зору, у червоному:

1. Лукас(ш). Маю вибачитись за перші ігри, серед яких були і ігри за резерв та майже містичний матч проти «Редінга», я вважав що він – не більше ніж звичайний гравець. Але з кожною грою за основу він стає все кращим. Єдина не сприятлива причина для «Ліверпуля» у цій грі – те, що команда попри все що ви мали можливість прочитати у пресі, вийшла на матч як на звичайний поєдинок Кубку Ліги, супротивник – як на півфінал Кубку Чемпіонів. А Лейва, з іншого боку, мав бажання рухатись будь-де, йшов у жорсткі єдиноборства, бігав з м’ячем і без нього, навіть намагався передачами шукати партнерів. Знову гарна поява на кілька хвилин.

2. Карраґер. Єдина його вада – це відсутність амбіцій, зокрема щодо лідерства у клубі, інша вада яку він провив сьогодні – все ще непомітні підключення до атаки, хоча у захисті відіграв дуже надійно (якщо захист взагалі можна розглядати як єдине ціле).

3. Воронін. Як не дивно, чимось знову вразив; мав бажання погратися як Індзаґі з офсайдом, що значно більше ніж робив на полі пан Дірк.

Варті згадування також:

Пеннант – мав можливість зіграти і гостріше, але Фіннен цього разу був не у найкращому гуморі, дуже часто помилявся у передах.

Бабел – виглядав гостро, але не більше цього, він має здатність бити з обох ніг та пошивати суперника у дурні, але водночас обидва компоненти проходили лишень у Нідерландах?

Машерано – відіграв на рівні, на власному рівні – доволі сильно у єдиноборствах і дуже слабо у пасах…

Ріізе – добре відіграв у таймі першому, дуже погано у другому.

І домашня публіка знову дає привід спитати, а ви дійсно вважаєте, «Ліверпуль» має найкращих вболівальників у світі? Чи «найкращий півзахист у світі» як про це вони поють.

Рейна – важко щось знайти про нього.

Те що дійсно дивує, у списку не має пана Каченятка. І ось чому – він самотужки мав вигравати цей матч, робити глоріхантерський хет-рик, і читати на наступний день у газетах, що він робить вагомий крок до того, щоб стати найкращим у світі за версією ФІФА. Проте, один м’яч, який більше зробив для нього Крауч, гримаса – «уууу я мав забивати». І безвольна гра, як капітана, і півзахисника. Він взагалі бачить на полі партнерів крім себе? Напевно, що іноді.

0 replies on “Дехто за дублянками їздив до Стамбулу, дехто за трофеями, а дехто просто їздив”

Your email address will not be published. Required fields are marked *